Кажуть, що любов до себе - це турбота про себе, своє тіло, душевний стан ... Але дуже важливо не плутати «цю» турботу зі звичайним самообслуговуванням 😀
І неправильне переконання, що любов до себе - це егоїзм 🙅🏻 Нічого спільного з цим терміном.
Маленький тест (відповідайте чесно на пункти):
- Ви скаржитеся (не просите про допомогу, а саме скаржитися)
- У вас з'являється відчуття, що ви не гідний чогось (грошей, матеріальних благ, відносин і тд)
- Ви задовольняєте потреби іншої людини, але після - відчуваєте себе жертвою
- Ви постійно намагаєтеся поліпшити себе (зовні, саморозвиток) через призму самобичування (я товста! Я ж нічого не знаю! У мене жахлива зовнішність!)
- Ви байдуже ставитеся до свого здоров'я та зовнішнього вигляду
- Ви намагаєтеся показати перевагу над іншими
- Ви любите когось рятувати, вислуховувати ниття і не вмієте дати відсіч
Якщо в більшості пунктів ви себе впізнали, значить, всередині вас живе хтось дуже для вас важливий, але він вас не любить, або не зовсім любить ...
Багато хто хоче бути в гармонійних відносинах з партнером і відмовляються прийняти, те, що необхідно почати з себе.
Тільки гармонійні особистості, позбавившись від комплексів, які вміють поважати себе, зберігають тривалі щасливі відносини.
Ті, хто себе не любить, здатні на жертву заради близьких, намагаються знайти людину, яка буде їх жаліти, вислуховувати постійне ниття. І іншою людиною намагаються заповнити порожнечу всередині, АЛЕ! ця порожнеча заповнитися і вся агресія від «очікувань» буде проєктуватися на партнера.
«Любов до себе - головна любов в житті![photo_20200902_180923.jpg]
», - незвичайна фраза, але щось дуже глибоке в ній є.
Фото :https://www.reddit.com/r/pics/comments/ggcv4u/breath_and_path/