Привіт, друзі! Сьогодні я з новинами з фестивалю FANCON у Києві. Це було щось... Також, ділюся своїми деякими фотками...

Я стояв посеред величезного павільйону МВЦ, і в голові пульсувала лише одна думка: реальність офіційно взяла вихідний. Ліворуч від мене Геральт із Рівії, злегка порушуючи канон, купував каву на фудкорті, праворуч — хлопці з ДСНС спокійно і професійно вчили підлітків основам тактичної медицини, а зі сцени в цей час лунав такий драйвовий K-Pop, що навіть у бетонних стін, здавалося, почали дрижати фундаменти. Тільки-но ти виходиш зі станції метро «Лівобережна» і повертаєш до МВЦ, звичний світ зникає. Навколо тебе починають снувати ельфи, штурмовики із «Зоряних війн» та персонажі з аніме, чиї костюми виглядають так, ніби вони щойно зійшли з екранів кінотеатрів. Коли я переступив поріг гігантського павільйону, у мене буквально перехопило подих: двадцять тисяч квадратних метрів суцільного драйву, де все навколо світиться, грає музика, а очі розбігаються від масштабів фотозон.

Маркет Geek Bazaar став зоною мого повного фінансового краху, але я не шкодую ні про одну витрачену гривню. Я годинами блукав між стендами видавництв, буквально вигрібаючи купу свіжої манґи та українських мальописів, бо підтримати наших авторів — це вже справа честі. Але справжнє серце фестивалю — це Алея художників. Поспілкуватися наживо з нашими ілюстраторами, потримати в руках авторські стікери чи артбуки, які пахнуть свіжою фарбою, — це особливий кайф, який не замінить жоден інтернет-шопінг. Я навіть не втримався і долучився до створення колективного графіті — залишив свій невеличкий слід на стіні фестивалю, відчуваючи себе частиною чогось глобального.

Я прийшов сюди не просто подивитися, я прийшов грати. Спершу я застряг на стенді Samsung, де проходив Galaxy Quest. Мені видали карту учасника, і я, як заведений, бігав виконувати завдання: шукав відповіді через фічу штучного інтелекту Circle to Search, бився у PUBG Mobile прямо на нових смартфонах Galaxy та налаштовував світло для фотозони через SmartThings. А далі мій шлях лежав у величезну зону настільних ігор, яка розкинулася на добру тисячу квадратів. Разом із групою незнайомців, які за секунди стали моїми бойовими товаришами, я сів за стіл Dungeons & Dragons. Майстер із Cats & Dice так майстерно вів гру, що ми кілька годин поспіль «кидали на спритність» і штурмували вигадані замки, забувши про існування телефону та реальних проблем. Це нереальне відчуття єднання з людьми, які ще годину тому були для тебе чужими, а тепер разом із тобою рятують фентезійний світ.

Коли на головну сцену вийшов ведучий Myach Dreadball, натовп вибухнув так, що в сусідньому районі, мабуть, спрацювали сигналізації. Я стояв у перших рядах під час Cosplay & K-Pop Cover Dance Show, і рівень деталізації костюмів наших косплеєрів — це просто космос. Вони змагалися за гран-прі, але виглядало це не як змагання, а як справжнє мистецтво. Але найбільші мурашки пробігли шкірою від іноземних гостей. Я бачив Maul Cosplay, легендарного Геральта від CD Projekt Red, який приїхав суто підтримати українців, і це багато про що говорить. А Міккі Льюїс, той самий Кібермен із «Доктора Хто», привіз із собою оригінальний екранний костюм. Сфотографуватися з ним та взяти автограф, зробивши при цьому донат на ЗСУ — це спогад, який я берегтиму все життя. До речі, онлайн-інтерв'ю з Джо Аберкромбі стало вишенькою на торті: можливість поставити питання живому класику фентезі через «відкритий мікрофон» — це рівень, який доводить, що ми — частина світової спільноти.

Однак FANCON — це не лише про ескапізм та ігри, це про нашу реальність. Найсильніші емоції викликав сектор UA Heroes. Стенди Третьої окремої штурмової бригади, ДСНС та Патрульної поліції — це було те місце, де я зупинявся надовго. Спілкування з нашими бійцями, примірка спорядження, розмови про справжні виклики — це повертає до тями, але водночас дарує надію. Там же я зустрів топового блогера OLDboi, який наживо показував унікальну консоль Xbox Series X, кастомізовану під контейнер для артефактів зі S.T.A.L.K.E.R. Я кинув свої гроші в банку на FPV-дрони, бо розумію: цей фестиваль роблять люди з великим серцем для таких самих людей.

Виходячи з МВЦ після двох днів драйву, я відчував себе одночасно виснаженим і неймовірно наповненим. FANCON — це місце, де ти нарешті почуваєшся «своїм серед своїх». Тут не важливо, хто ти в звичайному житті — менеджер, програміст чи студент. Тут ти — частина великої спільноти, яка вміє і розважатися на повну, і підтримувати одне одного, коли це дійсно потрібно. І знаєте, я вже відклав собі в календар дату наступного фестивалю, бо це стало моєю персональною віддушиною, місцем сили та територією, де магія стає цілком відчутною.

Topics