Всім привіт! Сьогодні буде остання частина фотографій з моєї недавньої і єдиної у цьому році відпустки. Хм, якщо чесно, то ще одна, попередня, була у січні, але через цей коронавірус здається, ніби це було років 2 тому або й взагалі у минулому житті.
Отже, спустившись до каплички, яка позначала приблизну половину шляху, ми нарешті побачили лінію горизонту, у буквальному сенсі. Шлях, який по дорозі до вершини через туман здавався довгим і загадковим, виявився коротким, зате ми нарешті побачили краєвиди, які нам обіцяв гід.
Крізь крону дерев можно було роздивитись сусідній хребет, який був альтернативним шляхом назад. Ми вирішили повернутись знайомим шляхом, бо занадто втомились весь час боятись загубити дорогу.
Що нижче ми спускались, то більше розпогоджувалось небо. Туман майже зник, і був більше схожий на серпанок, крізь який де не де пробивались сонячні промені.
А ось і пара коней, яку я фотографувала по дорозі туди. Через туман фотоапарат не хотів на них фокусуватись. Зараз їх добре видно - красені!
Внизу було зовсім сонячно і привітно. Ми бадборо йшли вниз у передчутті душу і смачної вечері - голубці у печі! Це надзвичайна страва. Дома я інколи їх готую, дуже рідко, бо сімейство наше зовсім маленьке, а голубці - це страва на велику сім'ю. Але у печі голубці (чи банош, до речі) набувають особливо ніжного смаку і аромату.
Щоправда, пізніше виявилось, що через прикре непорозуміння голубців не буде. Зате стали у пригоді лисички, які ми назбирали по дорозі :)
I hope you liked my photos. Sorry for it is without English translation and thank you so much for your time and kind support, and any interaction. I always appreciate it!
Якщо Вам сподобалась ця фото прогулянка, Ви можете знайти попередні дві частини тут і тут. Голосувати за них уже пізно, тож можна просто проглянути.
See you / Побачимось
.png)
Qurator is now on HIVE!
