С початком війни ми дуже переживали за дітей та їх психологічний стан, тому одразу виїхали з Ірпіня.
Наразі ми знаходимося у місті Івано-Франківськ. Тут спокійно, інколи лунають сирени. Діти вже звикли до них. Поводять себе одразу тихо та слухняно.
Зараз стоїть дуже гарна погода, тому ми весь час проводимо на вулиці. В мене дуже активні та спортивні діти🤪 то краще бути на вулиці, а не сидіти у орендованій квартирі розміром 29 кв. м.
Також, старшу доньку ми навчили найважливішому, що потрібно знати у цей час дитині:
- своє ім’я та імена батьків, наші номери телефонів;
- свою домашню адресу у Ірпені та також тут місцеву;
- номери телефонів 101,102,103;
- завжди с донькою часи с gps навігатором.
Поки що державні садочки не працюють та нам приходиться займатися вдома🤪 це ще й той квест для батьків.
У Megogo є онлайн садок з розвивальними відео-заняттями для дітей 3-6 років.
Ще старша донька займається балетом вдома онлайн по зуму.
У весь цей час молодша донька все повторює за старшою, або дуркує та заважає їй займатися.
По вечорах малі складають пазли.
Так ми і живимо. По трохи намагаємось повернутись до звичайного життя в умовах війни. Думаємо про майбутнє, не про минуле. Мріємо та плануємо, що ми будемо робити після встановлення миру.
Я намагаюсь бути спокійною, життєрадісною, та транслювати це дітям, але нажаль не завжди це виходить.
Тримаймось🙏🏻 Все буде Україна🇺🇦