Час спогадів невпинно змушує повертатися до подій річної давності. Коли розпочалося неспровоковане повномасштабне вторгнення росії в Україні. 24 лютого 2022 року стало чорним днем для нашої держави. А про окупацію наших територій ми тоді навіть у страшному сні не могли подумати! Але 8 березня орки приперлися і в наші села. Ті 22 дні я ніколи не забуду. Як і ніколи не прощу росіянцям цієї варварської війни.
Ми вціліли. Наш будиночок - також. Але щоденні бої поруч із нами не просто було пережити. Свист пролітаючих над головою снарядів, пролітаючі літаки і випущені ними ракети, постійні перестрілки десь поряд, і - дим, дим, дим... Зі всіх боків постійно щось вибухало і горіло. Так як вийти за межі двору було смертельно небезпечно, то ми змушені були тільки здогадуватись, що це за дим. Росіянці стріляли з танків просто по житлових будинках мирних жителів. Вони пограбували всі наші магазини і спалили їх. Розстрілювали без попередження всіх людей, які рухалися вулицями села. А перед втечею від наших ЗСУ підірвали всі свої складені в дитсадочку і будинках боєприпаси. Бо не могли їх з собою забрати, адже головне - вони вивозили награбоване тут. Місця для армійських речей у їх залишках техніки вже не лишалося...
The time of memories constantly makes you return to the events of a year ago. When the unprovoked full-scale invasion of russia in Ukraine began. February 24, 2022 became a black day for our state. And at that time we could not even think about the occupation of our territories! But on March 8, the orcs encroached on our villages as well. I will never forget those 22 days. As I will never forgive the russians for this barbaric war.
We survived. Our house is also. But it was not easy to survive the daily battles next to us. The whistling of shells flying overhead, flying airplanes and their rockets, constant firefights somewhere nearby, and - smoke, smoke, smoke... Something was constantly exploding and burning from all sides. Since it was deadly dangerous to go outside the yard, we had to guess what kind of smoke it was. The russians fired from tanks just at residential buildings of civilians. They looted all our shops and burned them. They shot without warning all the people who moved through the streets of the village. And before escaping from our armed forces, they blew up all their ammunition stored in kindergartens and houses. Because they could not take them with them, because the main thing is that they were taking away the loot here. There was no room left for army things in their remains of equipment...
Не можу не згадувати весь цей жах. Не можу і досі повірити, що на таке варварство здатні гомо сапієнс. Тим більше ті із них, хто бив себе в груди і клявся, що ми - брати. "Дякую" вам, "родичі". Нехай вам все воздасться за заслугами. Щоб у ваші села так само прийшла смерть і розруха. Ні за що. Бо комусь захотілося на вас напасти.
I can't help but remember all this horror. I still cannot believe that homo sapiens are capable of such barbarism. Even more so those of them who beat their chests and swore that we were brothers. "Thank" you, "relatives". May everything be rewarded according to your merits. So that death and destruction will also come to your villages. Because someone just wanted to destroy us.
Вчора зробила світлину райдуги. І в ту ж секунду пригадала, як більше року тому фотографувала саме там дим від чергового вибуху. Так от.
ВСІМ ЛЮДЯМ ЗЕМЛІ!!! Нехай на ваших горизонтах завжди буде тільки мирна райдуга! Україна ніколи нікому не бажала згарищ, смертей, руйнувань. Саме тому і перемагаємо дорогою ціною клятих орків-росіянців. Щоб на Землі завжди був МИР! ✌️
Yesterday I took a picture of a rainbow. And at the same second, I remembered how more than a year ago I had photographed the smoke from another explosion right there. That's right.
TO ALL THE PEOPLE OF THE EARTH!!! May there always be only a peaceful rainbow on your horizons! Ukraine has never wished anyone a fire, death, or destruction. That is why we are winning at a great cost to the cursed orcs-russians. May there always be PEACE on Earth! ✌️
