Ловля на мормишку - напевно, найцікавіший вид зимової риболовлі. Клювання риби на мормишку видно рибалці візуально по найменшому руху (або, скоріш, зупинці) кивка зимової вудки. Саме цей момент і приносить справжнє задоволення рибалці. Потрібно вчасно зробити підсікання і дістати рибу з лунки, зважаючи на найтоншу волосінь.
Для лову риби на мормишку застосовується найменша серед усіх зимових вудок. Головними критеріями оцінки якості такої вудки є легкість і зручність у користуванні, так як рибалці весь день треба не просто тримати її, а постійно грати приманкою - мормишкою розміром з голівку сірника. Найкращі зимові вудки для лову на мормишку – це так звані «балалайки», що не мають довгої рукоятки, а закінчуються закритою котушкою маленького діаметру, за яку і тримає вудку риболов. Найкраще, якщо корпус котушки такої вудки виготовлений нетеплопровідним матеріалом - з пінопласту або з пробки.
Мормишка являє собою невеликий грузок найрізноманітнішої форми, виготовлений з різних матеріалів (найчастіше металів) з одним або декількома гачками, який прив'язується до волосіні або за спеціальне вушко, або через отвір у цьому самому грузку.
Мормишка покликана імітувати різних дрібних комах, що живуть у воді. Жуки-плавунці, клопи-гладиші, личинки бабки та поденки, бокоплави та інші дрібні комахи – звичний харчовий раціон багатьох видів риб. Знаходить їх у воді риба найчастіше завдяки тому, що ці комахи рухаються. А під час руху вони створюють дрібні коливання води, які риба вловлює бічною лінією з досить великої відстані. Органи зору у риб розвинені слабко і нерухому їжу можуть помітити лише перебуваючи у безпосередній близькості від неї.
Лов на мормишку може бути ефективним протягом усього зимового періоду. Навіть у так зване глухозим'я, коли риба млява і погано відгукується на гру блешнею або балансиром, на найдрібнішу мормишку можна спокусити її на клювання і домогтися непоганого улову.
Ні хвоста, ні луски!
