Ох і важко ж буде розлучатися нам із нашою підопічною собачкою, що вже майже 7 місяців живе у нас на перетримці!
Бо його нам привезли двомісячним цуценям, смішним та сміливим. Воно пролазило в кожну щілину, постійно пристаючи до 'страшного' дорослого вівчарика Хенка. Мені було страшно, що цей велетень колись випадково проковтне малечу. Але Боночка була настільки впевненою у свроїй невинності, що Хенк навіть думати не смів про завдання шкоди цуценяті. Бона могла залазити мордочкою йому прямо до пащі, а Хенк тільки погаркував і намагався відвернути морду від неї. А ще Бона вміла щоразу 'заспокоїти' гнів Хенка, перевернувшись швиденько до нього пузом. Як ми знаємо, у собак цей жест означає тільки одне: 'я тобі не бажав зла, я безпечний!'. І Хенк заспокоювався.
З часом Бона проявляла всі свої найкращі і найгірші риси характеру. Найгірші - це взагалі-то надто сильно сказано, бо тільки одну має ваду: підбирати із землі все, що пахне їстівним. Втекти від мене і з'їсти. Ось і всі недоліки собачки.
А переваг у Боночки просто безмежна кількість. Як сказав на днях мій чоловік, - до неї при передачі у нові руки потрібно буде інструкцію писати. 😁 Боночка не просто так собака, вона вміє по-своєму розмовляти. І дуже важливо розуміти, що саме кожного іншого разу вона хоче сказати. Бо якщо не зрозумієш, то може і цапнути трішки за руку чи ногу! 🤣 А чого ж ти, така розумна Людина, не можеш песика зрозуміти? 😁
Одним словом, - надто довго затрималась у нас ця прекрасна собачка. Шкода буде розлучатися. Але - нехай пошвидше знайдеться її справжня Людина, кому Боночка стане вірним другом на все життя. А інструкцію ми напишем! 😎
