Визначна дата сьогодні: рівно чотири тижні тому в цей час я вже була прооперована і відлежувалась у реанімації. Коли прийшла до тями, то не могла навіть уявити, як можна після такого стану встати на ноги за місяць. Думала, що в лікарні треба пробути як мінімум кілька тижнів. Але - ні!
Мої чудові хірурги-чарівники знають свою справу. На відновлення, звісно, ще піде багато часу. Але свій маленький празник - чотири тижні після операції - я вирішила провести активно. І поїхали ми ловити рибку на нашу улюблену зачаровану Десну!
Сказати, що я була на вершині щастя, - нічого не сказати. Тому що збулася моя заповітна мрія: все буде як і раніше, наші виїзди на природу і активний відпочинок не відміняється!
Рибка не сильно хотіла клювати, воно й зрозуміло: дуже мінлива погода. Але не в рибі щастя, головне - процес! 😍
Малесенькі плотвички ловилися справно, і так само справно відправлялися в річку підростати.
А потім таки насунулась на нас чорна хмара. Терміново прийшлося ховатися в автівку, аби не змокнути.
Звісно, поки лив дощ, на спінінг щось клювало. Та поки коханий добіг проміж крапель зливи до спінінга, риба зійшла. Ну то нехай теж підростає. 😁 Нам вистачить і однієї. Он там, в садку плаває. Невеличкий підлящик.
Не бачите?
А він там точно є! 😉
