Допоки ще живі свідки Другої світової війни, цей день назавжди нагадуватиме про ту страшну ніч, 22 червня 1941 року. Коли гітлер напав на тодішній срср. І як же ж по-варварськи путін повторив 'геройський напад' гітлера на срср через 81 рік, так само підступно атакувавши Україну 24 лютого 2022 року! Недарма на росії завжди говорять про німецько-радянську війну: 'можем павтарить'... Нелюди вони і через тисячі років залишаються нелюдами.
Чого б це в такий гарний літній день у голові важкі думки? Тільки через війну. Моя мама переживає це горе другий раз за своє життя. Мені дуже важко дивитися на її захмурені очі під час прослуховування новин із фронту. Тим більше, що єдиний мамин внук зараз стоїть на захисті Батьківщини у одній із 'гарячих точок'. У 1941-му мама, будучи дитиною, провела на фронт свого батька. І так само молилася день і ніч, щоб він повернувся живим та здоровим, з перемогою...
Ціна нашого відносного спокою сьогодні - надто велика. Ціна маминих переживань - в сотні разів більша за нашу, адже вона мала би бути на старості років спокійною за майбутнє своїх внуків та правнуків. Росія не дала мамі дожити свого віку спокійно...
Не пробачим. Не простим. Переможемо, і не дозволимо повторитися війні!!! 🇺🇦
