Перед Святою вечерею, коли вже сонце починає сідати за обрій, господар вносить до хати "дідуха" (головний різдвяний символ зі снопа жита). Переступаючи через поріг, скидає шапку і вітається з господинею так, як це роблять гості перший раз заходячи до хати. "Дай, Боже, Здоров'я"! - каже господар. "Помагай Боже, а що несеш?" - відповідає господиня.
Господар підходить на середину хати, хреститься та відповідає, звертаючить до родини: "Злато, щоб увесь рік ми жили багато! Віншую вас із щастям, здоров'ям, з цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекались - від ста літ до ста літ, поки нам Господь назначить вік!".
Повіншувавши, господар підносить "дідуха" над столом та ставить на покуті під образами. Далі перев'язує "дідуха" залізним ланцюгом і кладе біля нього ярмо, держак від плуга і хомут. Господиня накриває ці всі речі новою білою скатертиною.
Тим часом господар знову йде з хати і вертається вже соломою та сіном у руках. Солому розстеляє на долівці, а сіно кладе на кутний бік столу та під стіл. На сіно що на солі ставить невеличкий черепок з вогником, в якому куриться ладан, наповнюючи хату ароматом.
Під столом, коло сіна, кладе частину плуга, лопату без держака та сокиру. Дітей просить торкнутися кілька разів цих речей босими ногами - щоб увесь рік ноги були дужі і тверді, як залізо.
