Напевно, всі ми чули відому пісню Українських Січових Стрільців "Там на горі, на Маківці", в якій оспівується без перебільшення видатна битва квітня 1915 року за гору Маківка, нині це Сколівський район, Львівської області.
Тоді на Карпатсько-Галицькому відрізку фронту легіон Українських Січових Стрільців протистояв переважаючим за чисельністю російським військам, для яких захоплення цієї панівної висоти відкривало подальший шлях на Відень та Будапешт.
Але кацапи не на тих напали. Бійці УСС, більшість з яких складали вихідці з карпатського регіону, використали проти росіян головну перевагу - ландшафт гір, лісу та вправність в облаштуванні оборонних укріплень.
Розгалужена мережа бліндажів та окопів витримала артилерійську навалу ворога, а всі спроби "м'ясних штурмів" росіян зазнали невдачі. Майже рік топталась російська армія під Маківкою несучи шалені втрати, і зрештою вимушена була відступити.
Більше ніж через сто років ми знову відчули актуальність цієї пісні та героїчної української боротьби проти одвічного ворога:
"А в Києві бій великий,
Б’ється з нами ворог дикий.
Наші хлопці не здаються,
Йдуть до бою ще й сміються".