Ця історія маловідома широкому загалу. Так вже склалося, що про звитяжні перемоги українці не сильно люблять вихвалятися.
Чортомлицька Січ (1652-1709), де відбувалися ці історичні події, була розташована на острові Чортомлик, де впадали в Дніпро 7 річок.
Гучної слави вона здобула за часів отаманства Івана Сірка (1659-1680).
Битва на Січі, що сталася на Різдво з 1674–1675 року, вважається однією з видатних у військовому плані.
15 тисяч османських яничарів та 40 тисяч татар підішли до Чортомлицької Січі. Знявши охорону, на Січ тихо увійшло 15 тисяч яничарів, а татарське військо стало неподалік. Розрахунок був на те, що запорожці будуть сп'янілими після святкувань і не чинитимуть серйозного опору. Але вони не врахували того моменту, що запорожці були набожними людьми, і за традиціями, на Різдво заборонялося вживати алкоголь.
Козацький літописець Самійло Величко, описуючи цю битву, вказував на старого запорожця Шевчика, якому наснився віщий сон, і прокинувшись, він побачив на підступах до куренів турецьке військо і підняв тривогу.
З літопису Самійла Величка: "Козаки хутко повставали, тихо повбиралися й озброїлися, і під проводом свого курінного отамана учинили такий лад, що біля кожного вікна поставили по кількадесят чоловік найкращих стрільців, щоб ті безперервно стріляли, а інші щоб заряджали мушкети. Отак тихо поладнавшись і помолившись господові Богу, відразу порозчиняли вони всі вікна й віконниці та й почали густо й безперервно стріляти в тісняву янчарів, сильно їх б'ючи. Почули це і з інших куренів, та й, побачивши увіч тих-таки своїх ворогів, одразу запалили зусібіч і з усіх курінних вікон по січових вулицях і завулках вельми густий та безперервний мушкетний вогонь і, наче беззагасною блискавкою, просвітили в своїй Січі темну тодішню ніч; вони так тяжко разили турків, що від одного пострілу падало їх два чи три. Яничари ж через свою тісняву не могли просто наставити до курінних вікон свою зброю, вони стріляли в повітря і, кидаючись поміж себе, наче козли, падали на землю, часто-густо биті, і топились у своїй власній крові."
Після того, як натовп яничарів було розріджено, козаки пішли в рукопашну.
В результаті битви загинуло 13 тисяч яничарів і 50 козаків. 150 яничарів було взято в полон. Також загинуло і багато татар, але основне їхнє 40000 тисячне військо побачивши ніщивний розгром турків - відтупило.
Два дні козаки вичищали Січ від трупів, яких спускали в ополонки на Дніпрі.
За підступну спробу знищити Січ, влітку 1675 року, зібравши 20-ти тисячне військо Іван Сірко виступив походм на Кримське Ханство. В результаті було зруйновано Гезлев (Євпаторію), Карасубазар і столицю Бахчисарай та чимало татарських селищ. Хан разом зі своїм почтом втік у гори, а його військо зазнало нищівної поразки.
Картина Миколи Шіверського "Різдво на Січі"