Я чомусь завжди мріяла про рожеву весільну сукню. Асоціація з барбі, мабуть. Ну так моя мрія і реалізувалась.
Мало того, я ще й їздила не один раз у Хмельницький до кравчині, оскільки побачила у неї те що я хотіла, тканина також була у наявності. Тому вирішила їздити.
Під цю сукню я знайшла лімузин-кабріолет рожевого кольору, який не завівся біля нашого будинку і ми їхали на розпис в машинах з ріднею. Я була в шоці 😅
Проте, якимось дивом за нами на ньому таки приїхали і катання Києвом було найкрутішими моментами весільного дня.
А ще нас супроводжували такі янголятка ручної роботи, є й досі, вони дуже милі і оберігають нашу сім'ю..
А давайте запустимо челендж "Моя весільна сукня ", згадаємо цей прекрасний романтичний день 🥰