Коли я маю вільний час, полюбляю подивитися блогерів, що подорожують. Вчора ввечері натрапила на Andrey Burenok ,подивилася їх подорож до Пхукету.
Ну і наразі хотіла б там побувати 😁
Потім я знайшла у нього інтерв'ю з людьми, які там мешкали. І дізналася декілька цікавих фактів. Наприклад те, що посмішка тайця не така і щира. Справа в тому, що у них не прийнято кричати, ображати. Тому вони посилають тихенько посміхаючись 😅Хто не в курсі, той думає, що вони такі милі, але це не завжди так.
Потім вони вірять не зовсім у карму, а рівновагу карми.Якщо ви зробили каку, то зробіть щось хороше. Тому там є така тема, що біля храмів продаються пташку у клітці, що дає змогу її придбати і випустити. Ура, карму очищено 🙃
Монахи не такі і ідеальні, теж трапляються історії.Може трохи випити, там, ну буває.
Тайці люблять не поспішати і не напрягатися, тому звичні для нас пунктуальність, відповідальність з приводу виконання певного об'єму роботи за конкретний період часу, це не їхнє. Ну і це їх напрягає, як і напрягають іноземці, що складають їм конкуренцію.Тому вони їм посміхаються, але тепер здогадайтеся якою посмішкою 😉
.