До широкомасштабного російського вторгнення в 2022 році ця пасіка дядька Миколи на краю села була знатною на весь район та далеко за межами області, бо він не просто качав мед, а розводив і продавав бджолині сім'ї для інших пасічників. Та й мед у нього був також відмінний, адже бджілки носили мед з закинутих яблуневих садів навесні, а влітку з навколишніх природних галявин, рясно всіяних польовими квітами майже до осені. Та смердючий рускій ведмідь вирішив розворушити своїми незграбними лапами український вулик.
Не знаю, що сталося з дядьком Миколою, бо одні кажуть що він виїхав за кордон, інші, що до дітей на Вінниччину - але вулики спорожніли, десятки вуликів, які раніше він розставляв по луках, тепер стоять на його подвір'ї. Кацапський ведмідь ще не усвідомив, який вулик він розворушив і що його чекає смерть від тисяч маленьких укусів героїчних українських бджіл. Так само вірю, що одного дня і дядько Микола поаернеться, щоб українських бджіл ставало більше.
