Літо так швидко добігає кінця і нарешті дарує нам справжню спеку. Хоче на прощання показати себе у всій красі. Дощ оминає стороною наш край. Хоча раніше був частим гостем.
В такі дні навіть ліс з його глибокою тінню зовсім не приносить прохолоди, але під вечір там буває приємно прогулятись. Сьогодні ділюся з вами невеликою добіркою з кількох прогулянок.
Дерева це мабуть головні "персонажі" лісу. Посередники між землею в небом, мудрі і німі свідки минулого. Джерело тепла,їжі і кисню. Я люблю іноді приглядатися до стовбурів і їх дивних візерунків. Особливо яскраво вони виглядають після дощу.
Мохи, лишайники та гриби прикрашають могутніх жителів лісу і без дерев жити не можуть. Такий симбіоз різних царств живої природи.
Гриби — це особливі персонажі, які завжди привертають мою увагу. І неважливо чи вмієте і чи любите ви їх збирати. Цьогоріч мені рідко трапляються красиві грибочки, тому і фотографій не так багато.
Вгорі - підосичник. Внизу — дуже старий та великий білий гриб, який виявився вже трухлявим. Цікаво, що ріс біля самої стежки, тому людина не раз походила поряд, не помічаючи його.
А це мабуть бліда поганка або щось інше дуже отруйне.
Лісові квіти завжди зустрічають мене своєю свіжістю та ароматом.
У цій вологій болотистій місцині ростуть численні види квіткових рослин.
Сині суцвіття Вероніки довголистої.
Жовтий золотушник заполонив узбіччя лісових доріг.
Неймовірно красиві і рожеві суцвіття плакуна верболистого. Колись вважали що він має магічні властивості. Талісман зроблений з кореня рослини захишав від ворогів.
А мене захищає сам Покрови лісу.
