Європа-Парк. 2008 рік. Розповідь про німців та їхнє життя, що вразило мене.

Регіон Баварія зустрів нас чистотою і порядком.
Вразила якість доріг та спокійна манера їзди більшості німців.
Ніхто не поспішав. Всі дотримувалися дистанції.
Майже всюди на перехрестях є світлофори і розмітки.

Зона вбиралень (туалетів), розташована через певну кількість кілометрів. Заборонено по нужді ходити у ліс чи смітити на вулиці.

Чемність водіїв вражає. Якщо автомобіль хоче виїхати на дорогу після зупинки включивши сигнал повороту, або виїхати на головну з бічної дороги, його пропустять і дозволять виконати маневр першому.

Автомобілі на вулицях громадяни залишали без сигналізації, її немає у автомобілях.
Річ у тім, що автомобіль застрахований, а навіть якщо його викрадуть, більшість впевненні, що поліція розшукає та поверне. А сигналізація може заважати звуком своїм жителям.
У Німеччині заборонено спалювати листя і будь що на вулицях.

У 2008 році мене вразила заробітна плата працівників та захищеність їх державою та професійними спілками.

Заробітна плата у звукорежисера складала 40 євро на 4 години роботи.

Пообідати у ресторані можна було за 10 євро. Їм вистачало місячної заробітної плати на всі потреби. Звичайно вони хотіли більше грошей і знаходили для цього можливість. Розповів трошечки згодом яку.

Скажімо у Європа-парку, працівник приходить зранку на роботу через турнікет, його пропуск - це його картка цифрова, яка є одночасно його ідентифікатором і банківською карткою.
Як тільки працівник потрапляє нею на територію роботи, вмикається у програмі лічильник погодинної оплати праці. Я стандартний норматив робочого часу, який оплачується відповідно до норм і угоди. Якщо працівник затримується на роботі, через потребу виконати щось, то така затримка тарифікується подвійною платою за годину. Тому, німці полюбляли затриматися і попити чи кави чи поговорити про щось на роботі з партнерами.

Ще вразила така річ, як фаховість і заборона займатися не своєю фаховою роботою.

Прибиральниця скажімо не зобов'язана робити те, чого не передбачено її професією, у неї є свої обов'язки прописані, які вона не погодиться порушувати. Вона єдина хто має доступ до кабінетів та залів, відкриває їх зранку та прибирає їх ввечері. Ключі здає на охорону. Крім неї ніхто немає права брати ті ключі, навіть директор чи власник підприємства.
Охоронців не багато на все підприємство. Вони сидять біля ключів, де видають їх та забирають на стенд, фіксуючи це у програмі через картку працівника.
Їхнє місце обладнане моніторами, де вони спостерігають через камери за усією територією підприємства. Якщо станеться якесь порушення закону, то вони просто викликають поліцію та вже займається порушеннями.

Різні служби та інспекції працюють за дотриманням законів. Якщо раптом буде дуже голосно звук, то буде великий штраф, тому, звукорежисер має перевірити децибели щоб не порушувати, адже прийде інспектор і складе акт порушення і доведеться заплатити штраф.

Ідея фаховості прозвучала неодноразово, нам пояснювали, що кожен має робити справи професійно і не нашкодити та не зробити збитків непрофесійністю. Не вмієш не знаєш - не лізь, бо обійдеться дорого та будеш відповідати.

Профспілки захищають працівників дуже сильно, бізнес боїться щось порушити навіть випадково у стосунках з працівниками, адже їх засудять і накладуть величезні штрафи.

На території підприємства є столова для працівників. Працівник може обрати один раз в день коли харчуватися. Хтось снідає, а хтось обідає.

Мені харчі у столові підприємства не сподобалися за смаковими якостями. Курка була не смачна, а фрукти і овочі не смакували як українські, більше на траву схожі.

Наші ресторатори намагалися зробити з їхніх інгредієнтів та продуктів наші українські страви, але нічого не вийшло. Доводилося використовувати українські продукти.

Німці дуже працьовиті. Відпустка у них займає 2 тижні і зазвичай десь на морі.

Ще було багато емоцій і речей з життя німців, які реально змінили мій світогляд.

Як прилетів додому і вийшовши на вулицю з аеропорту, мене вразив той бруд і сміття, яке було під ногами в Україні. Ті жуйки, які обклеїли асфальт і таксисти які видихали тютюновий дим тобі в очі.

Тоді перше, що я собі сказав - "куди я повернувся"? 😁
До хорошого швидко звикаєш.

DSC03789.JPG

DSC03747.JPG

DSC03794.JPG

DSC03797.JPG

DSC00319.JPG

DSC03796.JPG

DSC03745.JPG

DSC03690.JPG

DSC03800.JPG

IMG_0216.JPG

DSC03795.JPG

IMG_0032.JPG

IMG_0103.JPG

DSC00368.JPG

DSC03792.JPG

IMG_0030.JPG

DSC03706.JPG

IMG_0062.JPG

IMG_0101.JPG

IMG_0105.JPG

IMG_0108.JPG

IMG_0214.JPG

IMG_0029.JPG

IMG_0077.JPG

DSC03791.JPG

IMG_0198.JPG

IMG_0192.JPG

DSC03801.JPG

IMG_0026.JPG

IMG_0088.JPG

DSC03799.JPG

IMG_0102.JPG

IMG_0196.JPG

IMG_0232.JPG

IMG_0194.JPG

IMG_0233.JPG

IMG_0202.JPG

IMG_0145.JPG

IMG_0197.JPG

IMG_0191.JPG

IMG_0217.JPG

IMG_0221.JPG

IMG_0211.JPG

IMG_0220.JPG

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
Join the conversation now
Logo
Center