Шо робити якщо не має натхнення написати допис, але є сильне бажання?
На допомогу можуть прийти картки «Симболон».
Як їх примінити, я покажу на власному прикладі.
Герой мого допису, ЗЛОРАДНИЙ ПОРУШНИК ПОРЯДКУ, назву його Двадцять другий.
Саме про нього я хотіла написати.
Це 22 карта колоди Симболон. В неї є опис.
Його можна знайти в книзі чі інтернеті…
Та ми можемо описати його власними словами, дивлячись на зображення карти.
Ми бачимо, що 22-ий має горб, і розуміємо, що він горбань.
Виглядає він як блазень чі клоун, на його руці чі то опіки, чі бородавки. Язик висунуто, очі червоні, ніс гаком.
Він стрибає через багаття. Також на малюнку є отруйні гриби, якісь квіти схожі на дзвіночки черепаха, та печера.
Тож мій герой карлик, що загубився в лісі, він злий на весь світ, і очі в нього горять вогнем, шукаючи прихистку в страшному нічному лісі він побачив вогонь, спершу він подумав, що то якась красива червона квітка - тоді багаття було далеко від нього, і в далині виднілася лише маленька жовто-гаряча цяточка;
Може це квітка папороті?
Подумалось 22-ому …
Він зробив глибокий вдих, зібрав всі сили і побіг на червоний вогник, що мерехтів, в гущі лісу.
Пройшло багато часу, з того моменту, і ось нарешті наш герой побачив вогнище.
Велике, яскраве - хижа стихія, що може спалити весь ліс, але може й зігріти, того хто, за дурним збігом обставин опинився сам-самісінький в нічному лісі.
Ліс вночі, як і вогонь лякає - всюди різні дикі комахи та невеликі нічні тварини…про великих карлик навіть не згадував… страшно …
Поки карлик біг, він не боявся. В нього була ціль - квітка попороті, коли він приблизився ближче він зрозумів, що то не квітка, а багаття, біля нього можна погрітися…
І воно має відлякувати хижих тварин, саме тих про котрих горбань, намагався не думати.
До багаття повільно підходила черепаха….
Уявимо, що на цьому моменті в мене закінчилася фантазія.
Ну не знаю, що спільного може бути між карликом та черепахою.
Тому я витягну ще одну карту.
Написанням тексту, основаного на картках, я займаюся вперше, і хочу щоб цей експеримент був чесним.
Звісно я можу продовжити текст і вигадати діалог, але все ж, ціллю допису було показати використання карт, тому я витягну рандомну картку, яка стане основою для написання подальшого тексту, і якою б вона не була, намагатимусь скласти все до купи….
В цій картці я бачу жадібність, тож писатиму про те, як карлик з черепахою не змогли поділити «місце під сонцем».
- Ти куди черепахо, я перший побачив цей вогник - люто кричить карлик.
Черепаха, байдуже, нічого не сказавши, повзла далі…
Вона була на іншому боці вогнища, тож карлик почав в нього стрибати й постійно обпікався, обходити йому не хотілося, він хотів розчавити черепаху, стрибнувши їй прямісінько на панцир, героїчно, щоб потім довго розповідати про своє геройство, тим охочим, що будуть його слухати.
Черепаха, підняла на дивака голову, грітися біля вогнища, їй зовсім не хотілося, в неї була абсолютно інша ціль, тому вона й сказала карлику, що прямує в печеру, лиш тільки погляне, чі безпечно буде зупинитися в печері біля якої розпалено вогнище…
Це мій вогник, заперечував горбань.
Я тебе зараз знищу…
Він почав хапати вогонь руками і обпікати їх…
Коли він зрозумів, що так шкодить лише собі, він вирвав гриб, підпалив його шапку і кинув прямісінько в панцир черепасі.
Без результатів…
Черепаха, подивилася на шаленця, і сказала…
- Ти ж шкодиш лісу !
Від гриба котрий відскочив від черепахи почала займатися трава…
Але для карлика, це значило, що черепаха, зазналася і вважає себе найрозумнішою.
Але, я розумніший подумав він, я знаю всю абетку, і щоб доказати це, він почав кидати гарячі гриби їй під лапки…
Хай, баче який я розумний, хай пізнає силу мого гніву, він кидав і кидав…..
Не усвідомлюючи того, що в результаті може загорітися весь ліс ….
КІНЕЦЬ.
Вийшла от така історія, мораль якої показати як безглузді витівки, жадібність і єгоїзм можуть привести до непередбачуваних ситуацій.
Звісно цю історію можна було б розширити…
Але мені здається, що й так не погано вийшло.
Всім гарного дня.