Джерело
Порадувала мене новина про вибухи на військовому аеродромі у Новофедорівці в Сакському районі окупованого Росією Криму.
Ще до кінця невідомо, що це насправді було, чи воно саме по собі вибухнуло, чи ЗСУ допомогли. Для мене це не принципово. В любому випадку я задоволений, що нарешті люди в Криму зрозуміють, що Крим – це Україна, що в Україні йде жорстока війна. Нехай відчують на собі страх постійних ракетних атак, як його відчувають українці на всій території держави. І , врешті решт, колись повинна початись деокупація Криму, дуже надіюсь, що цей початок покладено.
З точки зору військової доречності та стратегії, вважаю вибухи на аеродрому правильними, тому, що там зосереджена велика кількість авіації та боєприпасів, з допомогою яких і здійснюються сьогоднішні атаки на мирні українські міста.
I was delighted by the news about the explosions at the military airfield in Novofedorivka in the Saksky district of Crimea occupied by Russia.
It is still unknown to the end what it actually was, whether it exploded by itself, or whether the Armed Forces helped. It is not important for me. In any case, I am satisfied that finally people in Crimea will understand that Crimea is Ukraine, that a brutal war is going on in Ukraine. Let them feel the fear of constant missile attacks, as it is felt by Ukrainians throughout the country. And, in the end, the de-occupation of Crimea should start someday, I really hope that this start has been made.
From the point of view of military expediency and strategy, I consider the explosions at the airfield correct, because a large number of aircraft and ammunition are concentrated there, with the help of which today's attacks on peaceful Ukrainian cities are carried out.
Джерело
Друге, що мене потішило- паніка серед кримчан. Туристи та місцеві мешканці терміново залишають півострів, на виїзді з Кримського мосту виникли величезні затори. Хочеться, щоб і вони відчули, що таке втеча від війни, їм ще пощастило, що їхні автомобілі не попали під обстріли і доїдуть вони до себе в росію живими. Може після цієї паніки та втечі повірять про існування звірств росіян в Бучі, Гостомелі, Ірпіні, Макарові, Богданівці та багатьох інших населених пунктів. А те що втікають – це добре. Втікають чужинці, а українцям і татарам нема потреби втікати з рідного дому.
Украинскі політики та чиновники відзначають, що вибухи в Криму - це нагадування для окупантів, чий насправді захоплений ними півострів.
The second thing that amused me was the panic among Crimeans. Tourists and local residents urgently leave the peninsula, there are huge traffic jams at the exit from the Crimean Bridge. I want them to feel what it is like to escape from the war, they are still lucky that their cars did not come under fire and they will reach Russia alive. Maybe after this panic and flight they will believe about the existence of Russian atrocities in Buch, Gostomel, Irpin, Makarov, Bohdanivka and many other settlements. And the fact that they run away is a good thing. Foreigners run away, and Ukrainians and Tatars do not need to run away from their native home.
Ukrainian politicians and officials note that the explosions in Crimea are a reminder to the occupiers, whose peninsula they actually captured.
