Вчора знову (після короткої паузи на осінь за день до того) був спекотний день, що призвело до короткої грози ввечері. Ця гроза завадила покосити мені ще шматок трави біля дороги, але вочевидь хтось нагорі вирішив, що досить перепрацьовувати 😄. А після грози, як це дуже часто буває, на небі з'явилася веселка. Ну а я не міг пропустити нагоди її сфотографувати.
Але, оскільки до завершення світлового дня залишалися лічені хвилини, та ще й веселка виникла на фоні дуже темної хмари, то, щоб сфотографувати веселку, все довкола мусіло залишатися майже у повній темряві, ось як на перших двох фото:
Коли я почав фотографувати веселку, в мене була задумка поєднати на одному фото власне веселку та красиві квіти крокосмії, але, як я зазначив вище, все ще було не на небі, було дуже темним (ви помітили крокосмію на першому фото?). То ж довелося трохи побавитися з окремими фотографіями у лайтрумі, дуже гарно допомогли градієнти, хоча не завжди вдалося передати те, що я хотів. Можливо, як би я витратив на це більше часу, але я маю допомогти дружині підготуватися до прийому гостей 😉.
Дуже гарно градієнт спрацював на тих фото, де я намагався поєднати веселку (точніше дві веселки, бо над першою, яскравою, можна помітити її блідішу молодшу сестру) на фоні темної хмари із яскраво-блакитним небом, вільним від хмар.
А небо, там де хмара відступила, було такого глибокого синього кольору (класичний індиго), що хотілося туди пірнути. Я намагався знайти кращий ракурс, щоб це передати, тому пробував різні дистанції, довелося навіть вибігти на дорогу.
Оце я повернуся за будинок, тут веселка висить над городом, а збоку, за огорожею, сусідське поле пшениці:
Ось таке вчора було гарне завершення суботнього вечора ☺️.