Привіт, друзі! Я довго думав, чи набридати вам знову своїми грибними історіями, але в підсумку вирішив вам у двох словах розповісти, де я вчора пропадав. Бо ж учора була п'ятниця, а я не зміг підготувати пост про гриби (я намагаюся не пропускати свого улюбленого челенджу у чудовій спільності ), то ж я прийняв компромісне рішення написати пост про гриби сьогодні, а не намагатися якось прив'язати суботу до п'ятниці і писати пост у спільноті Fungi Friday, хай пробачить мене 
Отож, в моєї дружини є двоюрідний брат, який є ще більш затятим грибником, ніж я. Він ще неодружений, дітей не має, то ж спеціально взяв відпустку на жовтень, щоб мати можливість їздити по гриби дуже часто і бажано не по вихідних, коли у лісі багато людей. Вчора у нього був перший день відпустки, який розпочався дуже вдало для нього. Ну і для мене, хоча не так сильно, але про це пізніше)).
То ж через два тижні я повернувся у ліс на пагорбах Старосамбірщини. Знову, як і тоді, ми розпочали своє полювання з ліхтариком. Ще до шостої години ми були у лісі. Мені, звісно, сподобався мій новий досвід ходіння по гриби з ліхтариком, проте я був не проти поспати трохи довше, а не прокидатися о третій годині ночі. Але мій товариш був не вблаганним, бо не хотів, щоб нас хтось випередив у лісі. Справжній фанат своєї справи!
То ж я вирішив показати, як воно виглядає наш похід вночі збоку. На першому фото це видно - саме так ми йдемо у ліс ще до світанку. Як шахтарі у штольню)).
А що по грибах? Ми потрапили в ліс дуже і дуже вчасно. Якраз пішла нова хвиля молоденьких осінніх грибочків, твердих та майже не червивих. Були як і білі, так і червоноголовці, маслюки, підберезники та рижики. Останніх було чи не найбільше після білих.
Ми продовжили звісно і вдень.
Ми пробули в лісі до години першої, тобто провели там десь сім годин. Результат був неймовірний, хоча і втомилися ми дуже сильно. У мене вийшло моє здвоєне відро, у товариша - два кошики.
Така ось вдала поїздочка вийшла)).