Доброго всім дня, мої любі друзі!
Ось і залишилося всього два тижні місяці листопада... Хоча не тільки третього місяця, а і всієї осені!
Здавалося, що їй не буде ні кіня, ні краю, та шалений вітнр, що був кілька днів тому, зірвав майже всю красу з дерев на землю...
Тепер тільки й залишилося, що дивитися на фотографії, зроблені раніше, та згадувати ту неймовірну красу, що залишилася в минулому...
Дякувати Богу та моїм рідним, у мене ще є багатенько фотографій всіляких квітів! :)
Колись я написала вірш про пізню осінь:
У пізньої осені характер старої діви -
Усім незадоволеної, норовливої та втомленої...
Вона вчора купалася в златі Королевою,
А ось сьогодні жалюгідною жебрачкою стала...
Ах, як кружляв її невгамовний Вітер,
Шепочучи про щось солодко і тривожно!
Здавався Осені весь світ такий ясний, світлий,
Що змінити його навіки неможливо!
Але ось пройшов якийсь місяць... Інакше
Доля-віщунка позначила дорогу...
І Осінь пізня, сумуючи, сльози ховає,
Свої позиції здаючи потроху...
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, 