Доброго ранку, мої любі друзі!
Хоча, на мене, ранок не такий вже і добрий, бо на вулиці йде безперервно настирливий дощ, а від постійних стрибків температури голова просто-таки розколюється!
Але, дякувати Богу, у квартирі тепло, хоч сірість за вікном робить і у хаті все сірим та якимось непривабливим...
Подивилася прогноз погоди, який виставили синоптики, який зовсім не надає позитивного настрою...
Ой, що це я "плачу", наче осінь перед довгою розлукою?!))) У дощовій погоді теж є свої плюси! Під дощем листя на кущах та деревах стають значно яскравішими, а це значно приємніше, ніж повсякденна сірість.
Ці фотографії я зробила біля кафе, де ми зустрічалися по зовсім невеселому поводу - поминали рідну сестричку моєї подруги Марієчки...
Тоді теж був дощ, який сумував в унісон з нашим настроєм...
Це було за три місяці до початку повномасштабної війни, яку розпочали нелюди-рашисти...
І знов із неба падають дощі.
Так рясно, як у полі стиглі зерна!
Та десь малеча зо страху пищить,
Що вітер їх гніздечко переверне...
Яке ж то щастя - жити на Землі,
І кожну неповторну мить ловити!
Не тільки запашний хліб на столі,
А і любов з родиною ділити!
І хай там що! - Все буде добре в нас!!!
Надія знов і знов розправить крила!!!
Доки вогонь в душі іще не згас,-
Будуємо самі ми долю, милий!!!
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, 