Привіт! В ранньому дитинстві я думав, що заховатися від неприємностей можна під ковдрою. Пізніше гадав: мій будинок - моя фортеця. Вже в дорослому віці був упевнений, що можна відсторонитися від суспілсьтва, хоча б від негативної на мій погляд сторони. Але я помилявся, помилявся завжди. Навіть в сучасному світі, перебуваючи на якомусь віднсно безпечному острові та при здоровому глузді і мислені, як мені здається, неможливо врятуватися від абсурду сучасного світу. Це етап повної втрати ілюзій і надій, не розчарування, просто новий етап, ймовірно, він називається "дорослішання".
Всім добра!