Перше грудня ще один важливий день нашої сучасної історії. Хоча неважливих днів в історії не буває. Адже події мають свої продовження і наслідки.
Першого грудня 1991 року відновлення української державності було закріплено всеукраїнським референдумом. 90% учасників підтвердили Акт проголошення незалежної України.
Цього ж самого дня відбулись і перші президентські вибори. Чим самим було зроблено ще один крок до встановлення основних державних інституцій. Тоді впевнену перемогу із результатом у 61,59% здобув Леонід Кравчук і це на жаль мало для нас не найкращі наслідки.
Та 1991 рік то вже часи, що почали забуватись. А от перше грудня 2013 року, на щастя, ще пам'ятають. День, коли сотні тисяч громадян вийшли на захист гідності та свободи.
10 років тому після нічного жорстокого побиття учасників Євромайдану бійцями підрозділу "Берку" на київський майдан Незалежності з'їхались люди зі всієї країни, щоб висловити протест проти таких неправомірних дій влади.
Було проведено друге всеукраїнське віче, що зібрало за різними підрахунками до одного мільйона учасників, та створено штаб національного спротиву. Сформувались перші загони самооборони.
Відбулись перші значні сутички біля Адміністрації президента із застосуванням сльозоточивого газу та вибухових засобів. Мітингарі зайняли приміщення Київської міської ради та Будинок профспілок. Розпочалось розгортання наметового містечка на Хрещатику та збудовано перші барикади. Каркас новорічної "йолки", прикрашений прапорами, плакатами та національною символікою, перетворився на маяк, що був орієнтиром для небайдужих громадян.
І саме тоді голосно на широкий загал зазвучало слово "Революція". Євромайдан перетворився на Майдан. Розпочався новий етап боротьби українців, який триває й досі.
