Так в народі раніше називали святкове жіноче та чоловіче взуття, яке шилось зі шкіри двох кольорів. Було поширене на всій території України. Перші згадки про таке взуття зустрічаються в другій половині ХVІІІ і побутувало воно аж до початку ХХ ст.
Носову частину чобіт зазвичай шили з більш якісної шкіри, суто з практичних міркувань витривалості. Халяви робились з тоншої м'якішої шкіри іншого кольору (рудого, рідше вишнево-червоного). Носили чорнобривці як в містах, так і в селах.
Чоботи-чорнобривці мали підбори, невеликі у чоловічих і трохи вищі у жіночих. В залежності від платоспроможності замовника, чоботар міг оздоблювати підбори та шкіру орнаментом, яку вибавав з цвяшків або капслів. Через якість матеріалів та складність роботи майстра, такі чоботи могли собі дозволити в основному заможні люди.