Як почалась мая праця в колгоспі?
Одного разу мама прийшла до дому с праці й розпочала таку розмову.
Саша ! Тихо сказала матуся, з завтрашнього дня ти підеш на площадку трішки працюєш замість діда Федіра, а то він старенький і не здужує. Це наш далекий родич! Тай праці там було так діждатись трактора з причепом, і діждатись поки розвантажать суміш зеленки чи силосу. Ну я на другий день, пішов на цю колгоспну площадку і розпочав працю, ось і приїхав до площадки на своєму авто зоотехнік "Євген Микитович" і розповів мені як потрібно працювати з паперами що потрібно записувати кожен лантух який беруть колгоспники. Так я і робив, поки мене не звинуватили в тім що я приписував кілограми суміші і я пішов у ва-банк просто не вийшов на працю. І цілий тиждень я робив те що мав робити с самого початку ось одного дня не привезли силосу з половою та очікування були марними трактор який мав привезти суміш зламався, та й обіцяли привезти наступного дня до обіду, та чим годувати корів не хто не знав. і всі пішли не по домівках, а пішли до ферм грабувати колгоспних корівок. Так і зробили всі хто ждав цілісенький день. Та наступного дня мене викликати до голови колгоспу Анатолія Івановича, я й розповів усе що трапилось на площадці. Вислухавши мою розповідь Анатолій Іванович взяв трубку телефону, і довго розмовляв з зоотехніком Євгеном Микитовичем він щось кричав у трубку та Євген Микитович щось огризався. Та коли я приїхав на площадку і суміш для корів уже була на площадці.Так і працював я на цій площадці поки не відбулася одна прикра подія яка перевернула все моє життя. Я був на площадці та ждав причеп з сумішшю для сільських корівок, та пройшло не дуже багато часу як до ферми під'їхало одне авто з автівки вийшли двоє чоловіків, це були Євгеній Микитович і його син Вадим вони вправно накидали зелену суміш в кузов своєї автівки й мовчки від'їхали на тракторну бригаду де відбувалася нарада. Це неподобство бачили ті люди які з ранку сиділи на жарі та чекали на свою порцію той самої зеленої суміші ось я й пішов на тракторну бригаду щоб повідомити про неподобство яке відбувалось коло ферм та мене встрілили не дуже привітливо і послали мене до домівки. З якої я дуже довго не виходив, бо працював я сумлінно і справедливо за що і був по караний несправедливо...
