Доброго дня, друзі.
Вітаю вас з Різдвом!
Після двух місяців відсутності, можна назвати відпустки, я знов тут.
В мене не було бажання щось писати. Обставини нагнітають…
Але все минеться, бо треба жити далі. Що я робила весь цей час? Я допомагала синові в навчанні. Учбова програма іде вперед і треба щоб він нічого не пропускав і розумів. Тож весь час я присвячувала синові. До речі у нього був день народження і готувала зарання подарунки. Тому що в інших місцях теж такі обставини зі світлом як і в нас. Нам зараз зробили графік відключень, що можна тепер розраховувати на світло, і вже знаєш коли його включать і виключать. Це дуже зручно по графіку. Шкільні уроки теж підстроюються під цей графік. Гарно те що у вчительці теж такий графік, як і в нас. Буває та, що і не сходиться і мобільний зв’язок теж не робить, тоді приходиться займатися самим. А як світло вмикають, я шукаю на ютубі відео з пояснювальним матеріалом, щоб якось розповісти синові ту чи іншу теми.
Потім я займалась своєю улюбленою справою. Я в’язала. Я в’язала котиків на продаж і шкарпетки для своїх хлопців, а в мене їх чотири. Батько, брат, чоловік і син. Та й собі беж в’язала шкарпетки. Мамі поки що не треба, бо я їй в’язала у минулому році і вона тільки в цьому році почала їх носити, так як опалення було і є не дуже теплим.
Потім, коли вимикають світло, ми з сином граєм у різні ігри. А ще ми печемо піроги.
Погладшаю? Так)) Я вже погладшала)). Але хвилювання хочеться якось згладити, піднімати собі настрій і щоб обов’язково на столі була їда і ласощі. В мене це виходить)). То ж коли вимикають світло, у нас починається чаклування)). Ось так я і проводила весь цей час.
Все буде Україна!