Твоє схвильоване волосся
Легкою ніжністю спадає.
Я, мов шедевр, розглядаю,
Й тебе впускаю у свій простір.
А ти – повітряна, прозора.
Смієшся променями світла.
Я доленосно не помітив,
Що поміж нами ціле море.
Море бажань і протиріч,
Які не скласти в міст надії.
Я сподівався, що подіє
Мого кохання щирий клич.
Ти ж заплела волосся в коси.
Сказала, що не дочекалась,
Зневірилась й розчарувалась,
Бо я не звів до тебе мосту…
Публікую для вас власні вірші та фото.
Бажаю вам сонця на душі в будь-яку життєву погоду!