Все ще залишиться на потім: Гори та море, олійні фарби... Ми обираємо природно Шляхи та мрії, що нас варті. Маю бажання, але страшно, Бо окрім мене, кому треба? А потім згадую пораду Бабуні дивної, мов

Швидкість. Штучне світло. Дерева справжні. Сплять, Вигнуті дивно. А мене веде далі Обраний шлях... Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам сонця на душі та цікавих мандрів!) Щиро Анастасія

Ловлю пелюстки снігові. Мов тихі крила Раптом сполоханих птахів – Медових й білих. Вони шурхочуть та блищать. Примружу очі. В танку неквапнім миготять. Прикраси ночі. Публікую для вас власні вірші та фото.

Залишся трохи на довше. Може хурделиця вщухне. І вітер припинить корчі. Місто засне снігомудре... Залишся в моєму світі. Тут можна бути собою. Мовчати чи говорити. Насправді ми втомлені грою. Пошуки, сумніви,

Чекають трави Під криштальним снігом. Чекають люди За вікнами в теплі. Лише птахи у боротьбі із вітром – Маленькі переможні піснярі... Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам сонця на душі за

Зимові казки зовсім поруч. Звертай зі звичних маршрутів! Озирайся – праворуч, ліворуч... Будь готовий їх чари відчути! Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої

Вже час новорічних вогників. Свята наближаються! А ви вже прикрасили ялинку? It's time for New Year's flames. Have you already decorated a Christmas tree? Публікую для вас власні фото. Бажаю веселих свят!!!

Last walk gave new photo findings. Creative people are never bored) / Нещодавня прогулянка подарувала декілька веселих снігоскульптурних знахідок. Креативні люди ніколи не нудьгують) А ви вже зліпили свою

Мрії охоплюють ближче до свят. Розбурхують уяву й гріють. Хтось лиш чекає, але знай – В життя всі мрії втілить дія! Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам здійснення найзаповітніших мрій!

Ти залишаєш незамкненими Лише двері надії І шепочеш щось янголам, В яких не віриш. Але в присмерках хочеться магії. Їй відкриваєшся! Для щирих мрійників Дива трапляються! Публікую для вас власні вірші

Просто відкриті очі бачать менше, Знімаючи життя фотографічно. Тримати в спокої свідомість так доречно, Якщо бажання є побачити щось глибше. Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам сонця на душі

В царині прозорих снів, Мандруючи думками та надіями, Чуєш дерев тендітний спів. І подих уповільнений. Їм мариться наступне коло. Зелений вітер серед віт. І, не зважаючи на холод, Чекаємо із ними й ми.

Чому не я? Чому не ти? Де загубили спільну мапу? Дороги розійшлись й мости. Питань намисто лиш на згадку. Публікую для вас власні вірші та фото. Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої погоди!

Кольори стають життєвим повітрям, Коли маєш ховатись від вітру і холоду. Озирнись! Вони зовсім не зникли. Придивись, як сніги їх приховують. Публікую для вас власні вірші та фото Бажаю вам сонця на душі

Моя свідомість зачаїлась. Вивчаю світ навколо себе. Зима. Все біле. Все змінилось. Немов земля з'єдналась з небом. Все бачу – посмішки і сльози. Щасливих мрійників й сумних. Чого ж сама, мов під наркозом?

Затягне срібною канвою Все: поле, небо, ліс і місто. Зима із творчою жагою Готує простір, щоб був чистий. А потім буде вишивати. Малюнки дивні й чарівнІ Все навкруги почнуть вкривати. І зникнуть тільки

Вітається. Чекали ви чи ні. Тендітно й впевнено всіх обіймає. Співає вихрустом пісні. І ніжно-білим пригортає. Дітям й дорослим враз забава! Заповнили сніжинки стрічку. Додому – грітися какао! Й сушити

Криницю повня заливає сріблом. Крук десь із темряви карчить. І лід, і камінь, і знечів'я сніжне Хрусткими іскрами блищить. А там, за луком, у самотнім лісі, Забувши звідки він і де, Тяжко ступає морок

Чорнорота безодня тривог Завжди голодна. Їй байдуже до твоїх мрій і розкладів таро. Вона нищить радість І на компроміси не згодна. Ти з нею один на один. І в тому твоя сила! Видихни. Вдихни. Та скажи,

Поэт не штамповщик. У стихов нет лекала. За каждой строчкой – мир. Эмоций навала, Событий, потерь, Находок, прозрений, Путей и дверей, Предательств, спасений... Делюсь с Вами собственными стихотворениями