Аж не віриться, що мої руки дійшли до написання. Всім привіт. Мої найкращі вітання. Навіть і не знаю з чого розпочинати. І скільки мені знадобиться часу для того, щоб все вам розповісти. Та сьогодні, мабуть, я багато не напишу.
На годиннику 8:20 ранку. За декілька годин вже настане час збиратися на роботу. Але на роботу не хочеться. Нарешті прийшла спека і хочеться погрітися під сонячними промінчиками. Та, нажаль, робота сама себе не зробить. То не страшно. Ще три дні та нарешті вихідні. А там і до літньої відпустки недалеко. Нажаль, і цим літом в Україну ми не зможемо приїхати. Майже впевнена, що ізоляція після проходження кордону нікуди не дінеться. Але при першій можливості ми все ж таки влаштуємо невечке турне Україною.
Що маємо? На вулиці обіцяють сьогодні 29 градусів тепла. Це супер. На нашому городі вже все повилазило. Крім огірків. Думаю, що скоро вже повилазять. Ситуація з Ковід поліпшується. Від понеділка вже відмінили в супермаркетах години для літніх людей. Діти вже другий тиждень ходять до школи. Від минулого року діти навчалися тільки дистанційно. Але надзвичайний стан в Словакії ще триває. Ми очікуємо третю хвилю. Населення потроху вакцинується. Якщо введуть "зелений паспорт" то ми з чоловіком також будемо вакцинуватися. Це дасть змогу безпроблемно подорожувати країнами Європи. До минулого тижня ми кожного тижня ходили на тестування. Без негативного тесту люди не мали права виходити на вулицю. Від понеділка тестуватися потрібно вже один раз на два тижні. Комендантська година і досі діє. З 21:00 до 05:00 на вулицю виходити можна лише з тестом і тільки на роботу. За рік нас поліція зупиняла приблизно 4 рази. Під час таких перевірок ми повинні були пред'явити негативний тест та підтвердження з роботи.
Ось так. Такі невелички новини. Вимушена бігти вже. Дуже сподіваюся, що буду частіше писати для вас. Сумую за старими часами. Багато часу впущено. Чи наздогнати його?! Всіх цілую та обіймаю. До наступної публікації.
