Коли садили кавуни на городі, навіть особливо не сподівались, що з того щось вийде, адже садили пізно і практика попередніх років показувала, що ймовірність нормального дозрівання кавунів дуже маленька.
Але один кавунчик таки "дійшов" до фінішної прямої. Посаджений перед рясними дощами, дозрівав в умовах ідеального сонця і ось, середина вересня, ми вирішили його зірвати.
І на смак він нас не розчарував. Ідеально достиглий, соковитий, смачний. Єдиний недолік - дуже товста у нього шкірка. Але з іншого боку, така товщина врятувала кавун від бажаючих його скуштувати ще на городі. Хтось намагався прогризти всередину, та на щастя, середина дісталася нам.