Сподіваюсь, не всі стикались з таким ганебним явищем людської популяції - як КРАДІЖКА.
З доісторичних часів люди навчились отримувати те, що їм не належить за допомогою сили чи обману.
Цей ген вперто передається наступним поколінням, а в нашій країні, що пережила радянську окупацію, де все було колгоспним, тобто "моїм" за замовчуванням - це ганьбище ще довго буде "відригуватись жовчю".
Пам'ятаю шокові 90-ті, коли частина населення борючись з бідністю, обирало крадіжку як вимушений засіб, бо роботи справді не було, а зарплату не виплачували місяцями. Але чомусь не гребували красти у звичайних людей, які намагались власною працею прогодуватись в ті нелегкі часи.
Я ніколи не забуду обличчя батьків, коли ми приїхали копати картоплю на городі, а її вже хтось викопав напередодні.
Я не говорю за "професійних" кримінальних крадіїв, для яких це є основним засобом заробітку, сенсом життя, а сферу кримінальної діяльності обирають за покликанням - будь то крадіжка грошей, автомобілів, квартирні крадіжки та ін.
Мене більше вражає оця дріб'язкова крадіжка свій у свого. Досі тирять дроти з ліфтового обладнання, викручують лампочки в під'їздах, забирають туалетний папір і рідке мило з туалетів ЕПІЦЕНТРУ (сам був свідком).
Можливо, такі крадії виправдовують свої вчинки тим, що влада он краде, а чого мені не можна? Або отримують задоволення від того, що вважають себе хитрішими за інших, а вкрадене - це природній трофей за їхній непересічний розум.
Я не знаю чим ще це пояснити. Але бачити таке - гидко.
А чи стикались ви з дрібними крадіжками?