Привіт, друзі.
На кілька днів я випала з активного блогерського життя. Не було ні настрою, ні фото, ні внутрішнього ресурсу щось писати. Дні довкола мого дня народження для мене давно мають сумний відтінок.
У 2014 році — Революція Гідності, розстріли на Майдані 18–20 лютого. Ті події назавжди прив’язалися до цієї дати. Коли емоції трохи вщухли й ми навчилися жити з пам’яттю про злочини режиму Януковича, у 2022-му почалося повномасштабне вторгнення. Знову лютий. Знову кілька днів після мого дня народження. І знову відчуття, що ця дата несе щось тривожне.
Ми вистояли. І досі стоїмо. Але чотири роки великої війни — це щось неймовірне й страшне водночас. Тисячі ракет, десятки тисяч дронів. Сотні тисяч поранених і загиблих. Цифри настільки великі, що розум їх не вміщає. І попри це — ворог не зупиняється.
Тож ви розумієте, чому в ці дні в мене завжди непростий настрій.
Але сьогодні я вирішила написати ще й тому, що це день народження Лесі Українки — сильної, мужньої жінки, яка залишила нам не лише поезію, а й глибоке осмислення нашої сутності. Її поема «Бояриня» дуже точно показує різницю між волелюбною українською жінкою і імперською, рабською психологією московської "баби". І коли читаєш поему сьогодні, розумієш, наскільки вона актуальна.
Мені близька думка, що день народження Лесі Українки міг би стати днем української жінки — не формальним «святом весни», а днем сили, гідності, свободи. Бо українські жінки — інші. Вони волелюбні, самодостатні, здатні підтримувати й водночас залишатися собою.
У класі, де вчиться моя донька, ми проголосували привітати класну керівничку сьогодні, а не 8 березня. Маленький крок — але для мене він символічний. Колись ми змогли легко відмовитися від «23 лютого», тож, можливо, поступово переосмислимо й інші дати.
У нашому селі немає пам’ятника Лесі Українці — є лише Тарас Шевченко, день народження якого вже незабаром. Ще один наш пророк, який дуже чітко бачив справжню сутність імперії. Його тексти свого часу цензурували, але сенси в них живуть і досі.
Сьогодні зима ненадовго повернулася. Весна ще повністю не вступила в свої права, але сніг майже розтанув — і раптом знову сипнув. Похолодало. Та це лише на день. Уже за кілька днів знову буде тепло.
Весна все одно прийде.
І нове життя прийде на нашу багатостраждальну землю.
Попри все.