Привіт, друзі!
Уміння радіти простим речам, напевно, і є основою щастя — якогось внутрішнього, ментального стану, стану рівноваги, відчуття того, що ти живеш недаремно. Бо дуже часто в нас є відчуття, що ми постійно не встигаємо, кудись поспішаємо, маємо встигнути купу справ, зробити щось грандіозне, велике — і зовсім не звертаємо уваги на дрібниці, на прості речі, які нас оточують.
Я часто ходжу гуляти з Максимом, щоб він поспав (ви це вже знаєте), і часто роблю фотографії того, що мене оточує: якісь краєвиди, якісь квіти... От, маки. Здається, я вже ділився з вами фотографіями польових маків, але цього разу звернула увагу на ось цей кущик — дуже красивих маків.
По-перше, сама форма квітів — така чашоподібна, з пелюстками, загорнутими всередину квітки. А по-друге, мене вразило те, де цей мак росте: просто з купи щебню! Там немає нічого — ні ґрунту, нічого, але, мабуть, вистачило вологи, насіння проросло — і ось він, мак, виріс на такому невибагливому «ґрунті». І наскільки ж це красиво!
А ще ми вчора були з дітьми в парку атракціонів. І там був атракціон з мого дитинства. Я вже не знаю, як він тепер називається, забула. Але колись ми знали його як "берізка". Це такі кріселка на ланцюгах — ніби карусель, але швидка, і все це відбувається досить високо.
Я дуже любила цей атракціон у дитинстві. Але вчора ми не могли дозволити дітям туди піти — туди пускають тільки з 10 років. А от мені дуже сильно захотілося покататися. Я запропонувала чоловікові, але він відмовився — не через те, що не хотів, а через те, що йому було трохи некомфортно після позавчорашнього зловживання алкоголем до шашлику 🙂 І він боявся, що його може знудити від такого швидкого обертання)).
Я пішла сама — і не пошкодувала. Я відчула задоволення, якесь таке змішане відчуття: емоції з дитинства, спогади, і водночас — емоція вільного польоту. Від того, що я змогла кілька хвилин політати над землею. Це була проста річ, але вона додала мені радості.
Як і інші прості речі, вона дозволяє людині відчути себе більш живою, більш щасливою, усвідомити, що ти живеш — тут і зараз, у цю мить. І що саме в цей момент щастя наповнює тебе.
