Привіт, друзі. І знову я не встигаю за погодою. Учора й позавчора було зовсім тепло, по-весняному. А сьогодні знову сніг, заметіль, хурделиця. Тож дописи трохи запізнюються відносно погоди — бо погода змінюється швидше, ніж я встигаю писати.
Мої подруги подарували мені на день народження відпочинок для нас із чоловіком у СПА-комплексі в Трускавці. У нас у компанії прийнято так: незалежно від того, хто скільки заробляє і які має можливості, є спільний стандартний бюджет на подарунок. Щоб усі були в однакових умовах. І ми завжди намагаємося вигадати щось оригінальне й пам’ятне — інколи смішне, інколи матеріальне й вартісне, а часом це просто враження.
Цей подарунок, мабуть, десь посередині: і трохи матеріальний (бо це про здоров’я, красу, відпочинок), і водночас — про спогади. Бо один день у СПА — це, звісно, небагато. Але спогад — це вже щось інше. Це час поза домом, без дітей, лише вдвох із чоловіком. Напередодні Дня святого Валентина.
Ми заселилися 13 лютого, а виїхали до 12-ї 14-го. Діти були розподілені по бабусях. Старша донечка залишилася вдома —, їй так хотілося, за нею наглядала бабуся (свекруха), яка живе поруч. Хлопці поїхали до моєї мами в Яворів. Без власного транспорту це все трохи складно організувати, але ми впоралися.
Оскільки діти були під наглядом, поспішати додому сенсу не було. Тож ми вирішили їхати назад електричкою — (як і до Трускавця). Т(так вийшло набагато дешевше, а на зекономлені гроші пішли в кіно 😁). А час від 12-ї до п’ятої вечора присвятили собі.
Спочатку просто гуляли парком (у Трускавці дуже гарний парк, я про це ще розповім. Того дня була справжня весняна погода — співали пташки, усе тануло, повітря було напоєне запахом весни. Парк нагадав мені Стрийський парк у Львові, принаймні його нижню частину. Було дуже світло й легко на душі.
Після прогулянки ми пішли в кіно — на гарний український фільм «Ну мам». А потім — на романтичний обід (бо до вечері було ще далеко 😄). Зайшли в заклад із дуже смачними бургерами. При вході були наліпки-валентинки в стилі фантиків із жуйок нашого дитинства Love is… — короткі фрази про те, що таке любов.
Ми з чоловіком взяли собі на пам’ять один фантик. На ньому написано: «Love is… подорожувати вдвох». І це якраз те, що ми робили в ці дні.
А ще залишили запис на дошці побажань — уже від себе. Про те, що таке любов по-українськи. Любов під час великої війни.
Бо любов — це не лише про романтику. Це про вибір бути разом. Навіть тоді, коли світ навколо штормить.
