Є в Яворові старовинна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Точніше була, бо від неї залишилася лише дерев'яна дзвіниця, а сама, церква, теж дерев'яна, згоріла років десять тому. Церкву вже встигли відбудувати, але її не відновлювали, а просто побудували нову, з цегли (у ній п'ять років тому ми хрестили Даринку).
Офіційна назва церкви дуже довга, тому у нас всі її називають Гірною (від слова "гора") церквою, бо вона стоїть на пагорбі над річкою. А щоб схили пагорба не осипались, підніжжя пагорба обмурували кам'яною стіною. Я не знаю скільки років цій стіні, але вона виглядає доволі старою. Торік її навіть укріпили бетонними фронтонами, які обклали темним плоским каменем. І нехай би зупинилися на цьому, але цим плоским каменем ще йзаліпили стародавню кам'яну кладку, яка мені дуже подобалася. Це зробили з парадної сторони. А з протилежного боку стіну залишили у її первісному вигляді. Ця стіна виглядає дуже круто, можна уявити, що це мури якоїсь фортеці, яка, щоправда, переживає не найкращі часи, бо з тріщин в кладці росте чистотіл.
Ми з Даринкою трохи пофотографувалися на фоні цієї давньої стіни і всі сказали, що ми їздили в Хотинський замок. Жартую, звісно 🤣. Але на замкові мури справді схоже, я рада, що цей шматок стіни залишився у тому вигляді, як він є.