Були б ми кацапами, вже б волали про якусь біологічну зброю. А що, може вони не тільки ракетами гатять (цієї ночі от знову Львів атакували), а й намагаються позбавити нас і продуктів харчування? Бо ж це літо в цьому плані дуже важке: тут і фітофтора, і борошниста роса (на винограді), і колорадські жуки, і от ці руді заброди? Чого заброди? Бо ці слимаки не є типовими для нашого регіону, а з'явилися на заході України близько десяти років тому, дуже швидко поширившись. В нас і раніше були слимаки, звичайні, сіро-чорні, але вони не завдавали надто великої шкоди, видно вистачало у них ворогів у природі, а ці руді ширяться як чума, невже їх ніхто не їсть? Вони точно не отруйні, бо звичайні домашні качки охоче ними ласують.
Особливо багато цих слимаків у дощові та холодні дні, бо яскраве сонечко їм не до вподоби. А минулий тиждень у нас був саме такий, з дощами та зливами, та й не дуже пекло, то ж вони знову повиповзали зі своїх закапелків та й почали жерти все підряд (вона і так жерли, але ночами і потихеньку), а тут нагло і цілою ордою.
В нас неподалік від тераси розташована грядка зимової капусти, то ж таких крупних шкідників точно легко помітити, коли вони не ховаються. А минулого тижня ми саме повернулися зі Львова після дощу, а на купусті ними просто кишить. Довелося рятувати капусту.
Скажу чесно, мені бридко брати цих слизняків в руки, навіть якщо одягнути рукавички, то ж довелося залучати чоловіка. Ось результат його півгодинної роботи (ці слимаки, до речі, не такі вже й повільні, відро чоловік залишив буквально на дві-три хвилинки і вони ледь не повтікали, звісно далеко б не втекли, але все ж не хочеться знову їх збирати):
Назбираних слимаків Тарас відніс донизу мамі, вона тримає качки, які тільки їдять цю заразу. А, коли хочемо захистити від них якусь невеличку грядку чи клумбу, посипаємо її довкола препаратом "Слімакс", єдине, що профілактично помагає. Але на велике поле його не напасешся 🙁