Діти воєнної пори!!!
-"Мам, тільки нічо не бійся, бо Святий Миколай скоро забере нас звідси!!!"
Зворушило це щире, переповнене вірою прохання дитини, яка тягнула і заспокоювала свою заплакану Маму до Святого Миколая, роль якого правдиво виконував актор Ігор Гулюк на сцені Першого Академічного Українського Театру для дітей та юнацтва у виставі "Стежечка святого Миколая"!
А чимало діток отримані
подаруночки просили передати Захисникам України, щоб вони
швидше перемогли всіх ворогів!
Тільки у дитячому Театрі можна пізнати, що таке справжній катарсис!!!
Бо саме діти так щиро і безпосередньо беруть участь у виставі нарівні з акторами!
Особливо вражає впевненість з якою вони виражають і відстоюють свою думку...
Зокрема, на виставі "Маленька Баба Яга" на повідомлення зі сцени, що саме сьогодні у п'ятницю вночі станеться страшне відьомське зборище із залу озвався одинокий дитячий голосочок:
-А сьогодні не п'ятниця, а четвер...
Не звертаючи на це уваги, на сцені продовжується звичний монолог.
Зал резонує вже багатьма голосами:
-Сьогодні не пятниця, а четвер!
Ще одна спроба ігнорувати новоспечених співучасників театрального дійства обернулася одноголосним вигуком майже всього залу:
-Сьогодні не пятниця, а четвер!!!
Актриса змушена була подякувати своїм уважним візаві, заспокоїти їх та пояснити, що плани п'ятниці достроково перенесено на четвер! І тільки тоді з мовчазної згоди глядачів виставу вдалося продовжити.
А у виставі "Стежечка святого Миколая" Ангелинка, роль якої також виконує акторка Анастасія Хавунка загадує діткам загадку про зайчика і перераховує всі його прикмети. Хлопчик з першого ряду впевнено і голосно констатує:
-Мишка!
-А крім мишки, хто ще має такі ознаки? Може зайчик?!
-Ні! Тільки мишка! - чує категоричну заяву.
Із дітьми годі сперечатись, бо у цих маленьких Iндивідуумів свій неповторний життєвий досвід! Як писав Шекспір: "Життя- Театр і всі ми в нім актори!"
Та всі ми родом із Театру дитинства....
Так у цікавій виставі "Коли я була лисицею" режисер-постановниці Лариси Діденко за однойменним твором із списку "Книга року ВВС" Тані Поставної дідусь заспокоює стривожену внучку і мудро пояснює відносини між людьми: "Люди бачать те, що хочуть бачити, а те, що не розуміють їх лякає!!!"
От приміром, біля Львівського Домініканського собору спонтанно розігралася сцена, яка варта втілення в театральній мініатюрі! Екскурсовод довго розпинається, як тривало впродовж століть цей світовий архітектурний шедевр будували, руйнували, відбудовували, перебудовували, добудовували, обкрадали, реставрували тощо...
З групи переселенців iз окупованих територій України озивається підліток:
-А взорвать?!?.....
Нажаль, мирний плин життя всіх наших дітей підірваний цією війною....
І в кожного своя трагедія, яка гартує нове покоління воєнної пори....
Ю.М;)
Children of wartime!!!
Because it is the children who so sincerely and directly participate in the performance on an equal footing with the actors!
I was especially impressed by the confidence with which they express and defend their opinion...
In particular, at the play "Little Baba Yaga!"
upon the announcement from the stage that the witches' coven will take place today, Friday, a lonely child's voice looks around from the hall:
