Вчора відзначив свій день народження ржищівський художник та поет Борис Степанович Дегтярьов. Тож в сьогоднішньому дописі, в підтримку ініціативи 
У вікна вистукує дощ монотонно,
Сповзають по шибах сріблясті краплини,
Крізь тьму пробивається просвіток сонний,
Розрізавши обрій на дві половини.
Хмарини зажуру засновують тінню,
Ідуть, мов на цвинтар, на страту неначе,
Сповільнено низько крізь мжичку осінню,
А вітер услід їм пронизливо плаче.
О, це листопад попідтинню блукає,
З понурим чолом між деревами ника,
Тепер навіть квіти йому не цікаві,
Бадилля їх листям осіннім присипав.
Борис Дегтярьов, "Осінній дощ"
| Борис Степанович біля своїх картин (джерело фото) |
Сьогодні настала астрономічна осінь, яка настає пізніше за календарну, а саме у день осіннього рівнодення. Вважається, що тут осінь переходить у наступну свою стадію - золоту, яка здебільшого й асоціюється у всіх з цією порою року. Тут літо повертає на осінь, у деяких народів вважається початком нового року, а також є днем, який слугує відліком важливих подій у різних релігіях. Час особливих фотографій, прогулянок лісом та теплого чаю з термоса, до якого можна додати трішки рому.
Цілими днями я ходив по далеких лісах, горах і долинах а ввечері повертався додому, розпалював піч і ліз на горище – спочити на сіні.
Швидко темніло, іноді було чути крики нічних птахів або далекий звук літака, який неспішно летів через усе небо, від обрію до обрію. А ще сильні вітри, яких теж було багато в цю осінь, обривали жовте листя з дерев, і воно шелестіло в темряві по шиферному даху.
О, цей нічний шелест листя – його можна було слухати без кінця.
Алекс Родін, "Шелест листя"