Hello, lovers of traveling on Wednesdays! Taking advantage of the warm, sunny weather, I went to Ronkade to see the castle that my daughter #nadinzakrevska told me about. She visited Roncade when she visited Italy in the spring. I talk about my journey in the #wednesdaywalk group, which was initiated by #tatoodjay.
Привіт, любителі мандрівок в середу!
Я минулої середи скористалася ще теплою сонячною погодою і поїхала в Ронкаде. Я хотіла побачити замок, про який мені розповідала моя дочка #nadinzakrevska. Вона відвідала цей замок разом зі своїм сином навесні, коли гостювала в Італії. Я хотіла побачити все своїми очима і також розповісти про цю мандрівку в групі #wednesdaywalk яку ініціював
#tatoodjai.
Roncade is a small town located in the province of Treviso. I came there by bus. Roncade is famous for its castle. In general, this is a villa of the pre-Palladian period. But because of its beauty and majesty, this famous villa is called a castle. The villa has preserved all the beauty of the houses and the wall that surrounds it, although it was heavily destroyed during the Second World War. It has been restored and is now owned by Baron Tito Ciani Bassetti and his family. The baron revived the ancient traditions of the villa. First of all, grape plantations were restored in the fields around the villa. Baron started the production of wine, the history of which goes back to the Roman Empire and Serenissima.
Ронкаде це невеличке місто, що знаходиться в провінції Тревізо. Я приїхала туди автобусом. Ронкаде відоме завдяки замку. Взагалі це вілла допаладіанського періоду. Але через красу і величність цю відому віллу називаєть замком. Вілла зберегла всю красу будинків і стіни, яка оточує її хоч була сильно зруйнована під час другої світової війни. Вона була відреставрована і зараз є власністю барона Тіто Чіані Бассетті та його родини. Барон відродив давні традиції вілли. Насамперед були відновлені виноградні плантації на полях довкола вілли. Барон розпочав виробництво вина, історія якого сягає аж до Римської імперії та Серенісіми.
The castle is visible from afar. High two towers and strong walls of the castle welcomed me. I walked over a bridge that was built over a moat filled with water. In the moat, ducks splashed peacefully and carefree, and a white heron stood waiting for its prey. The stone bridge is decorated with two statues. From the gate I saw a beautiful white house with columns. A wide avenue led to the house. Statues of Serenissima warriors lined up on both sides of the avenue. On both sides of the avenue, there is a well-kept flower garden with bushes of fragrant roses of various varieties and colors. Four old trees grow on the lawn. These are two luxurious broad-leaved magnolias and two powerful Lebanese cedars.
Замок видно здалека. Високі дві вежі та міцні стіни заику зустріли мене привітно. Я пройшла по мосту, що прокладений через рів наповнений водою. В рові мирно і безтурботно хлюпалися качки і біла чапля стояла, вичікуючи свою здобич. Кам'яний міст прикрашений двома статуями. З воріт я побачила красивий білий будинок з колонами. До будинку вела широка алея. З обох сторін алеї вишикувалися статуї воїнів Серенісіми. Обабіч алеї з двох сторін облаштований доглянутий квітник з кущами пахучих троянд різних сортів і кольорів. На газоні ростуть чотири вікових дерева. Це дві розкішні широколисті магнолії та два могутні ліванські кедри.
On both sides of the house there are mini labyrinths made of boxwood. The bushes are very neatly trimmed. It can be seen that they follow this very carefully here.
З обох сторін від будинку розташовані міні лабіринти з самшиту. Кущі дуже акуратно підрізані. Видно, що тут дуже ретельно слідкують за цим.
I did not get inside the villa because a wedding ceremony was scheduled for that day. Everyone hustled to create a pleasant festive atmosphere. And I went to inspect the side buildings contained in the walls that surrounded the entire territory. Obviously, there were probably utility rooms, housing for servants, stables, warehouses, cellars for aging wine here.
Всередину вілли я не потрапила через те, що цього дня була призначена весільна церемонія. Всі метушилися щоб створити приємну святкову атмосферу. А я пішла оглядати бічні будівлі, що містилися в стінах, що оточувпли всю територію. Очевидь, тут напевно колись були господарські приміщення, житло для прислуги, конюшні, складські приміщення, льохи для визрівання вина.
Then I walked along the perimeter and reached the wine cellar. Bottles of expensive wine that won high international awards flaunted on the shelves. Pleasant atmosphere. I was given a taste of Prosecco, which is made in the castle. Pleasant, refreshing with aromatic notes. It's good that the baron supports the ancient traditions of winemaking! The winery of the castle is its calling card.
Потім я пішла по периметру і дійшла до винотеки. Пляшки з дорогим вином, що завоювали міжнародні високі нагороди красувалися на полицях. Приємна атмосфера. Мені дали продегустувати просекко, яке виготовляють в замку. Приємний, освіжаючий з ароматними нотками. Добре, що барон підтримує давні традиції виноробства! Виноробня замку є його візитівкою.
Next to the castle is a church, which I also visited. I was lucky that it was open. The church dedicated to St. John the Baptist was built on the site of the old chapel back in the 12th century. The church acquired its current appearance after reconstruction and reconstruction in 1492. The bell tower dates back to 1493. Inside, the church is painted with paintings and frescoes by students of prominent artists such as Tiepolo and Titian. An ancient organ completes the interior of the church.
Поряд з замком розташована церква, яку я також відвідала. Мені повезло, що вона була відкрита. Церква присвячена Святому Івану Хрестителю була побудована на місці старої каплиці ще в 12 столітті. Нинішнього вигляду церква набула після перебудови та реконструкції в 1492 році. Дзвіниця датується 1493 роком. Всередині церква розписана картинами та фресками учнями видатних художників, таких як Тьєполо, Тиціана. Доповнює інтер'єр церкви старовинний орган.
Along the wall runs a freeway, along which cars and buses are constantly tormenting. The Musestre River flows further along, which was and is important for the life of the local population, as its waters are used to irrigate agricultural lands, the river's waters set the mechanisms of numerous mills in motion.
Вздовж стіни проходить автострада, по якій безупинно мучать автомобілі та автобуси. Дальше паралельно протікає річка Мусестре, яка була і є важливою для життя місцевого населення, так як її води використовують для поливу сільськогосподарських угідь, води річки приводили в рух механізми багаточисельних млинів.
I had a wonderful excursion. After a delicious lunch at the Villa rosa restaurant, I got ready to go home. Moreover, the weather began to change, a thunderstorm was approaching.
Я здійснила чудову екскурсію. Після смачнооо обіду в ресторані Villa rosa я зібралася в дорогу додому. Тим більше погода почала мінятися, наближалася гроза.
Thanks to all readers!\nSee you next time at Hive!\nAll good!
Дякую всім читачам!
До наступних зустрічей на Hive!
Всім добра!
