Народилася я кволою дитиною з рудим волоссям. ,,З неї нічого не буде..." казала моїй мамі свекруха. Але гарний догляд зробив своє і Оксанка виростала як на дріжджах. Кругленька, з рум'яними щічками. ,,Оксана сметана" завжди говорив повар в сільському буфеті на греблі, до якого ми з мамою ходили купувати сметану.
Школа. Форма. Коси. Важкі чорні змії. Так набридли, що не раз хотіла сама обрізати те волосся. Але не насмілювалась.
Перший раз я підстригла волосся вже будучи замужем. Забрала дочку з ясель і пішла в перукарню. Тоді була модна стрижка Аврора. Волосся каскадом спадало на плечі. Взявши за руку Надю, я сказала: ,, Що нам тато скаже?" Трохрічна доня подивилася і спокійно і впевнено відповіла мені: ,, Тато скаже, що ти дуже гарна!"
З кожною стрижкою моє волосся ставало трохи коротше. Я змінювала стрижки, колір волосся. Я була блондинкою з великими локонами. На роботі мене всі кликали не інакше як наша Мальвіна.
Я ніколи не хотіла бути подібна на жіночок з хімічною завивкою. Хотілося бути неординарною, виділятися посеред нудного натовпу.
Я підстриглася майже під нуль . Чуба пофарбувала в яскравочервоний колір. Дочка казала мені, що не приймуть мене на роботу в Італії, куди я збиралася їхати.
Приїхала я в Італію. Попала в сім'ю. Неаісткп мого сеньйора підстрижена ще коротше ніж я. А внук має чуба пофарбованого в синій і зелений кольори. Я попала до людей, які мене зразу ж прийняли за свою. Потім Діаймес, так звали дідового онука підстригав мене і фарбував моє волосся. Адже за професією він перукар стиліст.
В Венегаццу, селі де я жила і працювала коли хотіли щось сказати про мене то говорили, баданте Тарчізіо капеллі россі. Тобто червоне волосся.
Потім я захотіла мати синє або зелене волосся. Діаймес підстриг мене і пофарбував моє волосся у синій колір. Мені сподобалось в новому образі.
Мінявся настрій і зразу змінювалась стрижка і колір волосся.Минулого року я знову спробувала знову себе у світлому кольорі.
Цього року я знову маю синє волосся. Мені здається, що так мені найкраще.
А зараз я думаю над новим іміджем....