Минає другий весняний місяць. Але погода не надто нагадує весняну. Про це зайвий раз нагадують платіжки за газ. Проте не зважаючи на таку не радісну погоду природа все ж оживає, а з нею оживає й відчуття весни.
І оце відчуття весни приходить не одразу. Воно не виникає після того як розтанув сніг. Його не викликають птахи, які повернулись із зимівлі в далеких краях.
Воно не вдихається із димом від багать, якими господарі із шаленою затятістю задимлюють околиці. І не проглядається крізь побілені стовбури дерев. Також воно не вчувається у галасуванні підлітків, що гуляють на вулиці із блютуз колонками з яких лунає суцільний російський реп.
Весна не відгукується у свідомості разом із першою зеленою травою чи мотолюбителями, які гасають після зимової сплячки. Весна не закріплюється разом із гудінням бджіл на підсніжниках та крокусах
Не сприймається вона і в полегшенні надітого одягу та відсутності шапок на головах.
Справжнє усвідомлення зміни сезону відбувається тоді, коли з погреба виноситься насіннєва бульба. Саме тоді ти розумієш. Назад вороття нема. День точно збільшиться, а ніч поменшає. І все піде по завченому з дитинства городньому маршруту.