Час від часу полюбляю читати у фейсбук групи з місцевими новинами. Оті самі, де така колоритна суміш із містечкових пліток, оголошень про купівлю-продаж товарів, повідомлень від органів місцевого самоврядування, різноманітних репостів усіляких рецептів, теорій змов і яскраво приторних картинок-привітань до свят. Де обговорюють, що в якомусь магазині краще не купляти, бо "Валька узяла там стегенця і так травонулась, що наймала таксі, щоб доїхать до больниці, бо скору не дозвонишся".
Тут вирує життя ще більше ніж у крипто чатах під час різких стрибків курсу біткоїна. Саме в таких групах найкраще видно, що турбує звичайних простих людей із провінції.
І от перечитавши обговорення за минулий тиждень виявив, що найрезонанснішими подіями стали перші сесії новообраних місцевих рад і прийняті ними рішення (про них ще колись напишу). А другою популярною подією виявилась курйозна кримінальна ситуація.
Майже всі регіональні онлайн-видання наввипередки репостили новину від обласної поліції про те, що 80-ти річний дід біля сільського магазину викрав "Лексус", необачно залишений власником із увімкненим двигуном. Натомість злочинець залишив під забором магазину свого велосипеда "Аист". На машині дід чкурнув аж в сусідню область, щоб провідати родину свого сина.
Ну й ніби все обійшлося, за годину викрадача спіймали. Машину в цілісності повернули власнику. А діда й потім і взагалі відпустили до суду на поруки родичів під домашній арешт. І все би нічого. Подія й дійсно дещо кумедна. Але частина коментів під новиною була настільки дикою, як співає Дідзьо "бляха-муха то капєц".
Окрім традиційних коментів про тупість власника і нарікання на правоохоронців, що "Лексуси" вони швидко знаходять, а велосипеди шукають роками, більшість читачів були на стороні діда. Одні раділи, що діду хоч на старості вдалось покататись на нормальній машині, називаючи його сільським Робін Гудом. Інші задавались питанням звідки "Лєксус" і гроші на нього.
І на цих репліках я задумався. Таке специфічне світосприйняття. Мабуть це проявляються наслідки впливу радянської системи світогляду. Але те, що люди більше толерують до злочину (яким би курйозним він не був) ніж засуджують його - це однозначно симптом хворого суспільства. І, насправді, не важливо з якою метою дід здійснив свій вчинок, і чому власник необачно спровокував виникненню ситуації і яким чином він заробив на авто. Важливо те, що люди не сприймають це злочином. А потім ті ж самі особи будуть обирати до влади діячів типу "ну хай він накрав, але ж зробив і для города хороше".
Цікаво які емоції відчули б ті коментатори, коли їхнє авто викрали чи казали б вони, "нехай катається". Чи знайшлось би у них співчуття до крадіїв їхнього майна?