В ці страшні дні жахливих ракетних атак росії на наші мирні міста, навіть ставші сталевими за півтори тисячі днів війни нерви не витримують такого цинізму ворога. І після чергового знищення домівок і сімей українців, навіть якщо серед них немає твоїх рідних чи друзів, ти ходиш в повній прострації: як таке могло статися? Чому світ не зупинить це варварство?
І, звісно, тут вже - не до веселої музики.
Саме в такому настрої, мабуть, перебуває і наша українською співачка та композиторка Вікторія Лелека. І я з трепетом та тихою печаллю загоюю душевну рану від подій навколо, слухаючи її нову пісню - Зорі. Тут - про втрату. І про пам'ять. Це те, що буде з нами завжди. Навіть коли настане тиша після повного зникнення росії з мапи землі...
Є речі, про які складно говорити прямо.
Наприклад, про втрату.
Або про те, як саме ми несемо памʼять про людину. Останнім часом я багато думаю саме про це.… цитата
Особливо влучним був ось такий відгук поціновувача творчості співачки: "Тут наче концентрація всього того болю, який ми проживаємо день за днем".
Послухаємо.
