Hi friends!Everywhere is good, but at home is the best! I enjoy every moment spent in my native village, where I was born and now spend quite a lot of time. I like this world, all the countries and cities, all the continents that I have seen in photos and in life.
But especially my heart beats when I find myself on this hill and watch the sunset.Yesterday it was cloudy and the sun hid from us. Rain clouds hung over the forest, and tall cumulus clouds, beautifully lit by the sun, hung over the fields. The sky was a beautiful blue color.A sharp gust of wind predicted rain... So I went home, thanking the Universe for another day lived.
This is my entry for Love the clouds contest #148 by 
Join us, rules are here.
Thanks for your support!
Привіт, друзі!
Всюди добре, а вдома найкраще! Я радію кожній миті, проведеній у рідному селі, де народилася і проводжу тепер досить багато часу. Мені подобається цей світ, усі країни і міста, усі континенти, які я бачила на фото і в житті. Але особливо моє серце раліє, коли я опиняюсь на цьому пагорбі і спостерігаю захід сонця.
Вчора були хмарно і сонечко від нас заховалось. Над лісом зависли дощові хмари, а над полями високі купчасті, красиво підсаічені сонцем. Небо було красивої блакитної барви.
Різкі пориви вітру передвіщали дощ... То ж я пішла додому, дякуючи Всесвіту за ще один прожитий день.
Дякую за ваш візит:) До зустрічі поміж... хмар.