Коли дивлюсь на старі фото з совєтского союза, то вони чомусь викликають в мене такий смуток, усе здається настільки понурим, що навіть важко зрозуміти сенс життя людини в тому середовищі. Мабуть сенс був у людей віруючих та у людей творчих (вчених, винахідників, деяких митців). Але якщо уявити, що весь результат твоєї творчості йде на підживлення цього совєтского монстра, стає моторошно.

Не можу зрозуміти, хоч і часто намагаюся це зробити, тих людей, які кажуть, що там не все було погано. На мою думку, це якраз той випадок, коли усе без винятку було поганим. І це просто якась величезна Божа ласка, що той жахливий експеримент над людством припинився і ми живемо в країні, активна частина громадян якої усіма силами намагається зробити незворотнім рух від совка.