Минулого року їздила по роботі до міста Дніпро. Так склалося, що місто відвідала вперше. Сказати, що була у захваті нічого не сказати.
Гарне місто з чуйними людьми.
У туристичних зонах є все для чудового відпочинку туриста.
Часу подивитися пам'ятки було пів дня. Щоб наситиця емоціями вистачило. На жаль, відвідали не все, що хотіли, але є привід повернутися.
Найбільше були у захваті від музею ретро машин. У ньому не лише ретро машини, а й речі, які дозволяють поринути у далеке дитинство.
Гуляючи музеєм згадувала інтер'єр квартири, в якій виросла. Як просила у батьків копійки для придбання цукерки з автомата.
Як у дитинстві їздила до мами на роботу та каталася на мостовому крані. Завжди була у захваті від цього.
Дуже багато деталей зібрано в музеї, що дозволяє тільки переступити поріг і відразу наринули спогади безтурботного дитинства.
Після музею вирішили відвідати набережну.
Різниця колосальна, ніби з минулого потрапляєш у далеке майбутнє.
Погуляли трохи і час настав прощатися з чудовим містом. Багато чого не побачили і можу з упевненістю сказати: "Я обов'язково повернусь"
