І знову про асоціації... Є серед українських народних танець, який так і називається -лавочка. Це такий постановочний комедійний танок, про вечорниці і гуляння молодих юнаків і дівчат, і їхні посиденьки на лавочці, і тут лавочка наче слухач, чи пліткарка, чи скриня секретів, для кожного своє)))) Скільки історій на ній переказали, скільки невпевнених поцілунків вона передивилась, скільки зізнань чи суперечок))))
А ось естрадні танці зобразили б смішно таку постановку навколо лавочки)))) І тут знову асоціації)))))) Гуляючи поблизу парку, ми напевне вперше побачили таку довжелезну, яскраво зелену лавку))))) Це було так смішно для нас, що ми і побігли і посиділи в усіх найближчих і найвіддаленіших її місцях)))))) Це студентська лавочка, яка теж напевне вислухала найдивовижніші екзаменаційні теми))))) Ось така пригода в дуже знайомому місці з дуже незнайомою, але точно давньою лавочкою)
