Мабуть, всі люблять воду в тому чи іншому її вигляді. Хтось обожнює спостерігати за хвилями моря, хтось за бурхливими гірськими річками, а хтось за спокійною стоячою водою лісових озер. Оскільки я родом з поліського краю, то у мене скоріш за все генетично закладено любом саме до лісових невеличких озер, яких у нас дуже багато і по яким я з батьками мандрувала з самого дитинства.
І ось вже в дорослому віці потрапити на таке озеро, це справжнє свято для душі. Приємні спогади дитинства накатують хвиля за хвилею, шум лісу та спів птахів - це саме та атмосфера, яка приводить до ладу мої думки та емоції.
